Журналістка, лауреат Нобелівської премії миру Марія Ресса, заявила, що платформи соціальних мереж упереджено ставляться до фактів і створюють «вірус брехні», який загрожує всім демократіям.
Ресса, один із найвідоміших журналістів Філіппін, сказав, що платформи соціальних мереж «підступно маніпулюють нашою свідомістю, створюючи альтернативні реальності, унеможливлюючи повільне мислення».
Він сказав, що зосередження виключно на модерації вмісту соціальних мереж відволікає увагу, і що саме дизайн платформ і алгоритми, які вони використовують для просування контенту, потребують капітального перегляду.
Марія Ресса у 2019 році.
«Звітувати про війну було легко»: шлях Марії Ресси від Нобелівського лауреата
Виступаючи на Сіднейському діалозі Австралійського інституту стратегічної політики, Ресса звинуватив компанії соціальних мереж у зловживанні аргументами щодо свободи слова. «Це питання свободи доступу, а не питання свободи слова», — сказала вона.
«З нашою інформаційною екосистемою щось кардинально не так. Тому що платформи, які надають факти, насправді упереджені проти фактів», – сказала вона, описуючи Facebook як найбільшу у світі платформу для розповсюдження новин.
Ресса був удостоєний Нобелівської премії минулого місяця разом із російським журналістом Дмитром Муратовим за їхню «сміливу боротьбу за свободу слова, передумову демократії та міцного миру».
У 2012 році він став співзасновником новинного веб-сайту Rappler, який став одним із найпопулярніших новинних видань на Філіппінах, відомим своїм дослідженням адміністрації Родріго Дутерте.
Репер не лише висвітлював війну Дутерте з наркотиками та викривав корупцію в уряді, а й досліджував способи, якими соціальні мережі можуть маніпулювати популістськими лідерами.
Раса сказав, що жодна демократія не зазнає таких небезпек. «Я думаю, що технологічні платформи показали, наскільки легко використовувати технологію для маніпулювання біологією людини», — сказала вона, додавши, що вона перетинає різні країни та культури.
Незважаючи на те, що багато урядів вживали заходів для захисту від інших потенційно небезпечних технологій, вони не змогли цього зробити для інформаційних технологій, які продовжуватимуть зростати у складності. «[Технологія] думає слово за словом швидше, ніж будь-яка людина. І ви не зможете змусити ШІ вирішувати проблеми, створені людьми».
Ресса сказав, що світ має вжити радикальних заходів для захисту демократій, як це робилося раніше в інші поворотні моменти історії. «Після Другої світової війни ми не хотіли Третьої світової війни з ядерними бомбами. Це вже сталося в нашій інформаційній екосистемі. Це маніпулює нашим розумом”, – сказала вона.
Старший віце-президент Google із глобальних питань Кент Вокер, який також виступав на сесії, сказав, що прозорість навколо алгоритмів була складною, оскільки вони були змінені, щоб запобігти використанню системою.
«Я вважаю, що минулого року ми внесли 2500-3000 змін… Я думаю, що прозорість відіграє певну роль, але нам потрібно подумати про це — чи це довірені державні рецензенти, чи [є] погані актори. Іншими способами запобігти цьому є , наприклад, зниження якості результатів пошуку, які ви отримуєте. Це складна сфера», – сказав він, додавши, що існує небезпека того, що кілька урядів намагатимуться маніпулювати результатами пошуку.
Ресса сказав, що рішення присудити йому Нобелівську премію відображає масштаб кризи в журналістиці та інформації. «Оскільки востаннє журналісти отримували цю нагороду в 1936 році, і йому не потрібно було йти, щоб отримати нагороду, він потрапив у нацистський концтабір», – сказала вона. (Німецький журналіст Карл фон Осєцький отримав Нобелівську премію миру в 1935 році.)
Ресса зазнавала постійних переслідувань в Інтернеті та в судах у відповідь на її повідомлення. Раніше вона описувала отримання «90 повідомлень ненависті на годину, 90 погроз зґвалтування на хвилину». Він стикався з низкою судових справ, починаючи від нібито ухилення від сплати податків і закінчуючи наклепом, і перебуває під заставою під час оскарження шестирічного ув’язнення за наклеп.