Китай нарощує стратегічний вплив: поблизу Аляски помічено 5 кораблів КНР

Військові кораблі КНР

3 вересня на параді на честь перемоги над Японією голова КНР Сі Цзіньпін оголосив про скорочення збройних сил Китаю на 300 000 чоловік, повідомляє «Slon.ru». Пояснення такого рішення було доречним і символічним: Китай прагне до мирного розвитку і не бажає трагедій. Одначе під час перебування президента США Барака Обами у Пекіні Пентагон повідомив, що в Беринговому морі неподалік від Аляски було помічено п’ять китайських військових кораблів.

Америка і Китай
Фото: www.dailymail.co.uk
Раніше китайські військові кораблі ніколи не запливали так далеко.

На думку автора колонки у виданні «Bloomberg View» Ноя Фельдмана, професора права Гарвардського університету і автора кількох книг, Сі Цзіньпін насправді посилає два сигнали — один для внутрішньої аудиторії, а інший для зовнішньої. Власним громадянам Сі повідомляє, що він контролює армію, проводить необхідні реформи і не буде витрачати гроші країни на сухопутні війська, які їй не дуже-то й потрібні. У той же час зовнішня аудиторія повинна засвоїти, що Китай продовжить нарощувати свій стратегічний вплив там, де відповідну заявку не встигли зробити США. Наприклад, в Арктиці. А синхронність обох подій повинна натякнути, що скорочення армії ніяк не вплине на міць і силу Китаю.

На думку Фельдмана, є два варіанти розвитку подій після цього випадку: перший — США почнуть відкрито проводити стратегію стримування КНР, зокрема зміцнять зв’язки з сусідами Китаю там, де ці зв’язки вже є, і спробують налагодити їх з іншими країнами Азії, наскільки це буде можливо. Ймовірно також збільшення американської присутності в Арктиці; другий варіант — Білий дім не буде робити нічого, продовжуючи підтримувати наявні відносини і не нарощуючи свої військові сили в Тихому океані. Прихильники цього підходу наполягають на тому, що стримування Китаю тільки розсердить Піднебесну і може перетворитися на замкнуте коло обопільної ескалації.

Протягом останніх шести років США, очевидно, дотримуються другого сценарію. Однак Фельдман попереджає: ставлення до Китаю може змінитися відразу ж після зміни американського президента — незалежно від того, республіканцем він виявиться або демократом. Оскільки на стриманість Обами Пекін відповідав поступовою експансією, більш жорстка позиція Вашингтона може змусити Пекін не намагатися заявляти свої права там, де це не встигли зробити США. Зрештою, вважає журналіст, ризики стримування все ж нижче, ніж ризики невтручання.

© Сергій Філюк, «Україна демократична»

Leave a Reply