ТСН: в найкращих традиціях «РашаТВ»

1+1

7 червня телеканал «1+1» в новинному випуску показав неоднозначний сюжет про колишнього президента Грузії, а нині очільника Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі.

«Останнім часом політика України тісно переплелася з політикою Грузії. Саме це змусило нас уважніше придивитися до Міхо», — запевняє ведуча. Однак нам здається, що причина такої посиленої уваги до Саакашвілі криється дещо в іншому. В чому ж? Пробуємо розібратися.

На початку сюжету журналісти в двох словах розповідають про реформаторську діяльність екс-президента Грузії, про неймовірну розбудову країни, подолання корупції, врегулювання бізнесу, суттєве покращення в роботі правоохоронних органів. Далі журналісти телеканалу пояснюють глядачам, чому грузини ненавидять Саакашвілі більше, ніж люблять. Його звинувачують в надмірній любові до жінок, нелояльному ставленні до політичних опонентів, переслідуванні та прослуховуванні ворогів, впровадженні тортур у в’язницях, масових конфіскаціях бізнесу, перевищенні повноважень під час розгону мирної акції опозиції в 2007, зубожінні населення Грузії, розтраті державних коштів в розмірі 6 мільйонів доларів, привласненні телекомпанії «Імедіа» та знищенні незалежних ЗМІ. В рідній країні за ці злочини Саакашвілі загрожує 11 років позбавлення волі.

Пропонуємо вам самостійно переглянути цей відеосюжет.

Намагання журналістів «1+1» дискредитувати Міхеїла Саакашвілі викликали масу негативних відгуків користувачів Інтернету. До своїх колег навіть звернулася журналістка «1+1» Марія Васильєва з проханням не боятися втратити роботу і відмовляти у виконанні аналогічних завдань.

Марія Васильєва про ТСН

Прокоментувати роботу журналістів «1+1» ми попросили доктора наук з соціальних комунікацій, професора Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки Світлану Іванівну Кравченко.

— Наскільки професійно спрацювали журналісти телеканалу «1+1»?

— Матеріал зроблено в стилі «Russia Today». Єдиний аргумент сюжету, який може бути близьким до правди, це інтерв’ю з підприємцем, що сидів у в’язниці. Хоча знову ж таки, інших доказів того, що справу чоловіка сфабрикували, не подано. Лише його слова. Все решта — це фрази і факти, витягнуті з контексту.

— Що можете сказати про грузинські тюрми. Чи дійсно там застосовувалися тортури?

— В сюжеті «ТСН» є кадри, на яких нібито зображено побиття поліцейськими людини. Але якби це була достовірна інформація, то ці кадри мали б бути відповідно оформлені із зазначенням місця побиття (конкретної в’язниці), дати зйомки, людини, яка надала відео. Коли нам просто подають ролик і не кажуть, звідки він, ким, де і коли він був знятий, це підтасовка фактів. В’язниця загалом не може бути благополучною, якщо в країні проблеми, якщо проблеми в системі правоохоронних органів. Казати про те, що тортури в грузинських в’язницях були лише під час президентства Саакашвілі, нерозумно.

— Саакашвілі звинувачують в тому, що він знищив вільні ЗМІ.

— Цей факт повинен був супроводжуватися переліком ЗМІ, які були знищені. Прозвучала голослівна інформація, жодного прикладу.

— Екс-президента Грузії також звинувачують в зубожінні населення. Співробітники телеканалу стверджують, що 2/3 грузин за межею бідності.

— Для того, щоб проілюструвати цю тезу або заперечити її, треба подати елементарну інфографіку: рівень життя до президентства Саакашвілі, під час президентства Саакашвілі і після його вигнання з країни — порівняти ВВП Грузії, доходи населення, прожитковий мінімум, пенсії, рівень соціального забезпечення і т. ін. І лише після цього можна про щось стверджувати.

— Чому, на вашу думку, так багато людей в Грузії сьогодні негативно ставляться до свого колишнього президента?

— Після того, як Росія не змогла взяти війною Тбілісі, Путін і Медвєдєв публічно заявили про те, що прийде час, і Грузія сама осудить Саакашвілі. Я точно знаю, що Іванішвілі, який до недавнього часу був прем’єр-міністром Грузії, це людина Путіна. Росія вклала величезні кошти в його виборчу компанію. Єдине, чого він не може змінити, це свідомість грузин, адже назад корупцію не повернеш. Ідеальних людей не існує. В кожному можна знайти недоліки. Однак політичних діячів треба оцінювати з точки зору того, що вони зробили, а не того, чого вони не зробили.

В своєму сюжеті журналісти «1+1» маніпулюють інформацією, давлять на число іноземних політиків в Кабінеті Міністрів України, акцентують на ненависті грузин до Саакашвілі, його вигнанні з Грузії, зосереджують увагу на імпульсивності політика та його любові до хорошого життя.

Ось що нам про грузинського екс-президента розповів Зураб з Тбілісі:

— Нічого поганого про його правління я сказати не можу. До його приходу Грузія була убогим феодальним формуванням, яким керували кримінальні елементи, а центральна влада контролювала лише Тбілісі і його околиці. Країна потопала в корупції, бандитизмі, злиднях і цілковитій безвиході. Процвітав сепаратизм — Абхазію і Південну Осетію Грузія вже не контролювала, Аджарія практично була окремою державою (президент країни туди не міг приїхати, а громадяни Грузії з інших регіонів при в’їзді до Аджарії повинні були пройти через контрольно-пропускний пункт). У населених вірменами Самцхе-Джавахеті в обігу ходили російські рублі, ніхто не говорив грузинською. Процвітав вірменський сепаратизм, в Сванетії правили місцеві клани, які збирали данину з місцевих жителів, влаштовували розбійні напади на туристів, в гірській Кахеті правили чеченські кримінальні клани, які виробляли наркотики і тримали грузин в заручниках. 49% грузинського бюджету складали гроші від продажу металобрухту, пенсія дорівнювала 4-м доларам, та й те її доводилося чекати по 3-4 місяці. Відсутність світла і води в містах була нормою.

У Грузії стояли російські військові бази, незважаючи на Стамбульські угоди від 1999 року, Росія відмовлялася їх виводити. Грузія до Саакашвілі була однією суцільною проблемою. Після приходу Саакашвілі практично всі з них були вирішені, окрім проблеми сепаратизму.

— Саакашвілі звинувачують у тому, що він знищив вільні ЗМІ і в тому, що за його президентства у в’язницях практикували катування, а також вилучали бізнес у людей. Чи було це насправді?

— Вбивства і тортури були нормою в грузинських в’язницях ще з радянських часів. Навіть зараз людей у в’язницях вбивають або знаходять мертвими зі слідами насильства. Головна помилка Саакашвілі — це те, що він реформував пенітенціарну систему за зразком МВС. Хоча про це Саакашвілі і сам заявляв. Відносно відбирання бізнесу: якщо Саакашвілі в когось забирав бізнес, то де кримінальні справи з цього приводу, де рахунки в банках або документи про те, що Саакашвілі щось належить?! Навіть його опоненти нічого не змогли «нарити». В генпрокуратурі лежить справа, в якій йдеться про те, що він купив собі за державні кошти кілька піджаків. Проблема в тому, що грузини в часи Шеварднадзе за хабар могли відкрити в будь-якому місці незаконний бізнес. Зі своїм приходом до влади Саакашвілі почав розгрібати все це, систематизувати. І тут почався ґвалт, що у людей забирають бізнес. Грузини, починаючи від вуличної торгівлі і закінчуючи великим бізнесом, всюди бачили руку Саакашвілі. Якщо банк просить повернути кредит – значить це Саакашвілі подзвонив туди, щоб розорити і відняти бізнес; якщо поліція перешкоджає незаконній вуличній торгівлі, то і тут Саакашвілі проганяє з вулиці нещасну жінку, яка торгує фруктами. Відносно телебачення: при Саакашвілі було 3 опозиційних телеканали, які як могли знущалися і критикували владу. В їх матеріалах було багато пропаганди і брехні, але їм давали працювати. Було й 2 проурядових телеканали – «Імедіа» та «Руставі 2». «Імедіа» дійсно відібрали у Бадрі Патаркацишвілі, але проблема в тому, що Патаркацишвілі сам незаконно заволодів цим каналом.

— Як змінилася Грузія з приходом до влади Саакашвілі?

— Відносно якості життя, воно виросло в рази. Пенсія зросла з 4-х доларів до 80-ти. Зарплати зросли в рази. Однокімнатна квартира на окраїні Тбілісі в 2003 році коштувала 1000 доларів, і ніхто їх не купував. Наприкінці правління Саакашвілі та ж квартира коштувала 35 тисяч доларів, і на них був попит. У людей з’явилися гроші. Це те ж, що через 9 років Україна перетвориться за рівнем життя у Францію. До Саакашвілі Грузія нагадувала Сомалі, але зараз Грузія — це держава, нехай все ще не багата, але держава.

Інший житель Грузії на ім’я Мамука з міста Кутаїсі так відгукнувся про Саакашвілі:

— Може ваші журналісти й порушили журналістські стандарти, але факти наведені правильно. Те, що він закрив всі телеканали, які йому не підкорялися, це не моя думка, а факт, котрий знають всі в Грузії. В сюжеті розкрито лише частину його злочинів. Саакашвілі й добрі справи робив, але його злочини перекреслили все. Він постійно бреше і вміє робити це чудово. Він вміє впливати на людей, говорить їм те, чого вони хочуть почути. Не дайте йому брехати з самого початку.

Спілкуючись зі Світланою Кравченко, ми поцікавилися, що вона думає про призначення Міхеїла Саакашвілі головою Одеської ОДА:

— Я думаю, що боятися нічого. По-перше, губернатори не мають таких повноважень, як президент. Громадські організації, засоби масової інформації, політичні опоненти будуть стежити за кожним кроком Саакашвілі. По-друге, я не думаю, що Саакашвілі приїхав в Україну, щоб тут щось вкрасти чи вести бізнес. Він щиро відноситься до України, з Україною в нього пов’язана його молодість. Одещина — дуже складний регіон. Там крутяться великі гроші, а Саакашвілі, в якого тут немає ні бізнесу, ні партнерів чи родичів, — найкращий варіант на посаду губернатора цього регіону.

До слова, нещодавно грузинський журналіст Темо Кігурадзе на своїй сторінці у Фейсбуці розповів, що за декілька днів до виходу в ефір «1+1» сюжету про Саакашвілі журналісти телеканалу зателефонували до нього і попросили допомогти знімальній групі. «Я з радістю погодився, і був одним з тих, хто забезпечив хлопців контактами соратників Саакашвілі, його супротивників, а також координатами незалежних експертів. Більше того, я зустрівся з ними і погодився дати інтерв’ю. Ми довго говорили з хлопцями, і вони здалися розсудливими і адекватними людьми», – розповів Темо. Однак те, що в результаті створили журналісти ТСН, відверто шокувало грузина. Його слова взагалі не потрапили до сюжету, а виготовлений інформаційний продукт, за словами Кігурадзе, повністю відповідає стилю пропагандистських програм російського телебачення. «Олександре Білінський, я розумію, на кого ви працюєте, я розумію, що вам «так треба», але це просто соромно», — звернувся грузинський журналіст до свого колеги з «1+1».

«Палиця» Коломойського

Чому ж телеканал Ігоря Коломойського так напав на Саакашвілі? Причина в звільненні з посади голови Одеської Облдержадміністрації Ігоря Палиці (людини Ігоря Валерійовича) та призначення очільником ОДА області Міхеїла Саакашвілі. Ще в квітні 2015 року на сторінках газети «Дзеркало тижня» було опубліковано матеріал про те, як зусиллями тодішнього губернатора Одещини Ігоря Палиці звільнили голову одеської митниці Анатолія Макаренка. Загалом же, за неповний рік в регіоні змінилося 7 виконуючих обов’язків голови обласної митниці, кандидатуру жодного з них Палиця не схвалив.

«Розмитнення нафтопродуктів, що поставляються «Приватом» в одеські порти, завжди проходить зі скандалом, завжди є спроби сильно занизити митну вартість для зменшення нарахування ПДВ», — розповів журналістам «Дзеркала тижня» співробітник місцевої митниці. В результаті — станом на 2014 рік третина бензину, який продали заправки бізнес-групи «Приват», мали невідоме походження. Продажі бензину на 2014 рік становили 930 тисяч тон, з них 460 тисяч тон виробило публічне акціонерне товариство «Укртранснафта», ще 150 тисяч тон було імпортовано. Куди ж поділося 320 тисяч тон бензину, акциз і ПДВ на які в минулому році склав би близько 2,5 мільярда гривень? «Чи міг цей об’єм або його частина «непомітно» зайти через одеські порти? Цілком можливо. Чи потрібен адмінресурс (в нашому випадку Ігор Палиця — ред.) для такої діяльності? Однозначно», — пише автор статті.

В 2004 році під час Помаранчевої революції журналісти «1+1» наполегливо відстоювали інтереси тогочасного президента України Леоніда Кучми. Народне обурення зростало в геометричній прогресії. Думаю, співробітникам телеканалу варто нагадати, як 11 років тому вони в прямому ефірі просили пробачення в України за необ’єктивність, інформаційні маніпуляції та пропаганду в своїх матеріалах, обумовлюючи це тиском з боку керівництва. Дорогі мої колеги! Пам’ятайте, історія має властивість повторюватися.

Сергій Філюк
1+1

Leave a Reply