QwiV9cDK69o

В зв’язку із загостренням ринкових відносин між Україною та Росією на теренах нашої держави утворилася низка соціальних кампаній, які, за словами їх організаторів, покликані створити гідну опору Росії та її намаганням повернути нашу країну під свій тотальний контроль. Однією з найпопулярніших серед цих кампаній стала соціальна акція під назвою «Не купуй російське!»
Про це та інше говоримо з активістом громадського об’єднання «Час дати Відсіч» Дмитром Карпієм.

— Дмитре, розкажи детальніше про цю акцію. Що на меті у активістів, котрі займаються депопуляризацією російських товарів на українському ринку?

— Перші заклики з бойкоту російських товарів ми розпочали одразу після фактичної блокади українського експорту Російською Федерацією. Інформація поширювалася в Інтернеті та у соцмережах. Наступним нашим кроком була акція, проведена біля Адміністрації Президента, під час якої ми закликали гаранта дати гідну відповідь недружнім крокам з боку північно-східного сусіда. Тоді ж був презентований список російських товарів, спосіб їхньої ідентифікації для громадян, а також аналоги українських продуктів, якими можна замінити російські. Пізніше ми почали широку кампанію, яка реалізовувалась і продовжує реалізовуватись у вигляді поширення листівок, плакатів та наліпок в різних містах України. Мета в нас така: ми хочемо показати владі, що, по-перше, народ її підтримує на шляху до євроінтеграції; по-друге, вона повинна давати гідну відповідь на подібні недружні кроки, а не ковтати їх, адже інакше Росія ще більше напосідатиме. Ніхто в світі не дозволяє собі поводитися з Україною так, як це робить Росія, яка, вочевидь, відчуває «фантомні болі» за Україною.

Українські товари, експорт в Росію.

— Тобто, по-вашому, компромісу у російсько-українській ринковій війні не існує? Чи можна владнати цю ситуацію так, щоб торговельні відносини обох держав повернулися на попередній рівень?

— Компроміс, гадаю, знайти можна. Але давайте подивимося правді в обличчя. Росія має далекосяжну мету, яка обґрунтовує її поточні дії, зокрема й блокаду, — повернути Україну під своє крило. Саме з цієї причини вона робить те, що робить. Тому, я гадаю, припинить вона це робити хіба тоді, коли зрозуміє, що Україна вже не стане від неї залежною. За прикладами далеко ходити не треба. Скільки торговельних (і не тільки торговельних) війн Росія влаштовувала щодо Грузії чи країн Прибалтики? Але зараз, принаймні з прибалтами, Російська Федерація співпрацює на рівноправних позиціях.

— Багато людей задіяні в акції? До якого часу активісти планують займатися питанням російських товарів в Україні?

— Щодо кількості людей не готовий сказати точно, адже в нас у кожному місті, де відбуваються відповідні заходи, є координатори, які й організовують людей на місцях. Таких населених пунктів близько 30-ти. Гадаю, що загальна кількість людей — декілька сотень, але це лише моя приблизна оцінка. Хочу зауважити, що блокада українських товарів — це не єдина причина початку кампанії. Нещодавно відбулися й інші випадки «добросусідства»: вбивство українських рибалок в Азовському морі, захоплення культурного центру в Севастополі вояками РФ. Що стосується ринкової ситуації, то тут у ЗМІ є інформація про нібито припинення блокади українських товарів, але не слід забувати, що, наприклад, виробники труб чи порцеляни досі відчувають проблеми. Втім, навіть якщо і ці ворожі наступи зникнуть, ми все одно продовжуватимемо інформувати громадськість про недружні кроки з боку Росії аж до підписання угоди про асоціацію з ЄС. Але я гадаю (і багато аналітиків погоджуються), що Росія спробує вигадати щось нове, можливо щось екстравагантніше. Ми маємо бути і до цього готовими.

Соціальна кампанія

— Хто може взяти участь у кампанії?

— Участь в акції може взяти кожен, хто готовий нам якось допомогти. Ми приймаємо будь-яку допомогу — від участі у розклеюванні листівок до грошових пожертв. У нас є картковий рахунок, куди кожен може переказати гроші на кампанію.

— Чому пропагандистські листівки на цьому фото написані російською мовою? Це викликає деякі підозри, адже «Відсіч» аж ніяк не могла допустити такого. Можливо, вони були виготовлені в Росії людьми, що зацікавлені в конфронтації України і РФ? І чи взагалі таке можливо, як ви вважаєте?

Україна-ЄС-Митний союз

— Російськомовні листівки також наші. Ми поширюємо їх у містах, де люди можуть не зрозуміти або ще й у штики сприйняти українську. Наша мета — донести до людей інформацію. На жаль, дуже часто у східних та південних регіонах люди відмахуються від україномовного, вважаючи нас «злісними бандерівцями», які щось насаджують їм, східнякам. Ми хочемо вести з людьми діалог і пояснювати їм суть проблеми так, щоб вони чули і розуміли її. На сході ж з цим найбільше клопоту, адже ці регіони здавна відомі любов’ю до Росії. Однак дуже часто люди, почувши про рибалок чи про деталі експортної блокади, погоджуються з нами і починають цікавитися більше. Коли ми протестували проти мовного законопроекту на сході та півдні, так само поширювали російськомовні листівки. І люди чули, що той законопроект витягуватиме мільярди гривень з бюджету і аж ніяк не захищає права людей, а лише порушує. Люди нас чули!

— Чи можна, по-вашому, повернути українське на прилавки магазинів шляхом бойкоту лише російських товарів? Адже багато того, що ми купуємо в Китаї, також можна замінити товарами власного виробництва. Хто має займатися цими питаннями: держава чи суспільство?

— Питання захисту власного товаровиробника є дуже важливим. Існують спільноти, які цим займаються, і це чудово. Як на мене, держава могла би краще пропагувати це питання, але втілювати його в реальність мають і влада, і суспільство. Ми, звісно, підтримуємо українського виробника, але нам би не хотілося акцентувати на цьому під час кампанії «Не купуй російське!», бо це більш глобальна тема.

— Проведення яких акцій зараз стоїть на обговоренні у «Відсічі»? За що будете боротися наступного разу?

— Ми ніколи не знаємо, за що доведеться боротися завтра. Протягом трьох років існування «Відсічі» влада підкидає нам сюрпризи у найнеочікуваніші моменти, і на них доводиться реагувати, бо за бездіяльність доведеться дорого заплатити. На цей раз влада навіть є нашим ситуативним союзником, якщо говорити про західний вектор економічного розвиту, але досі в повітрі витають законопроекти про мирні зібрання, вищу освіту та ін. На порядок денний ВР їх можуть винести в будь-який момент, і ми повинні бути готовими. Ми моніторимо ситуацію!

Час дати Відсіч

Громадська організація «Час дати Відсіч» за останній час стала надзвичайно популярною серед небайдужої молоді, котра хоче щось змінити у своїй країні. Приєднатися до неї може будь-який українець, і не важливо, з Києва ви чи з Прилук, з міста чи селища. Соціальне спрямування жителів сільської місцевості є не менш значущим за діалог з містянами, тому закликаємо вас приєднатися до одного з найбільших громадських об’єднань країни «Час дати Відсіч». Створюйте місцеві громади, обговорюйте державно важливі питання з жителями свого населеного пункту, підтримуйте контакт з активістами (в залежності від ситуації вони будуть постачати вам листівки, наліпки, плакати та все необхідне). Таким чином ви не лише допоможете поліпшити ситуацію в державі, але й знайдете багато однодумців та друзів.

Мобільні телефони активістів: 063-263-09-03, 098-953-44-05, 066-813-90-50
Електронна пошта: vidsich@gmail.com
Посилання на офіційну сторінку організації в мережі «ВКонтакті» — http://vk.com/vidsich
Офіційний канал громадського об’єднання на «Ютубі» — http://www.youtube.com/vidsich

Сергій Філюк

Leave a Reply