B9lp8U3IEAEzGввBL

З 11-го по 12-те лютого в Мінську тривали чергові переговори «нормандської четвірки» по ситуації на Донбасі. Чи вдалося Меркель, Оланду, Порошенку та Путіну досягти консенсусу, читайте далі.

Почалися чотирьохсторонні переговори близько 19:30. Паралельно засідала так звана Контактна група: терористів на переговорах представляли Денис Пушілін і Владислав Дейнего; з українського боку в контактній групі працював екс-президент України Леонід Кучма. Посол Росії в Києві Михайло Зурабов в цій групі виступав в якості посередника.

Меркель, Порошенко, Оланд і Путін

В мінському Палаці Незалежності зібралося чимало журналістів. Мінімальний час тривання переговорів — 5 годин. Перед початком переговорів відбулося символічне рукопотискання між Порошенком та Путіним: дипломатія — це перш за все ввічливість. Десь о 21:00 стало точно відомо, що сторони планують підписати декларацію про необхідність виконання Мінських домовленостей по врегулюванню ситуації на Донбасі. Через годину опісля з президентом Росії стався славнозвісний казус: він поламав грифельний олівець. Та й взагалі на мінській зустрічі Путін вів себе дивно, часто гримасував, а внутрішні переживання намагався заховати за посмішками, в яких легко можна було розгледіти навіть страх. Ближче до півночі «нормандська четвірка» відправилася вечеряти, після чого переговори продовжилися. В залі очікування почали засинати журналісти: вони тут з 2 години дня. О пів на другу ночі закордонні ЗМІ опублікували список головних суперечностей між Путіним та Порошенком. По-перше, українська сторона вимагала, щоб лінія розмежування проходила відповідно Мінських домовленостей, підписаних у вересні 2014 року. Володимир Путін наполягав на новій лінії, за якою всі захоплені території бойовиками ДНР та ЛНР на сьогоднішній день залишаться підконтрольні терористам. По-друге, російська сторона продовжувала стверджувати, що на території України немає ні військової техніки з РФ, ні російських солдатів. Третім спірним моментом був кордон: Україна прагне відносити контроль над кордоном, але Путін каже, що контролювати кордон повинні терористи. Останнім питанням було надання автономії Донбасу. О 3:30 ночі заступник голови Адміністрації Президента України Валерій Чалий повідомив, що далі лідери країн працюватимуть без радників. «Пішла боротьба нервів», — додав політик. Журналісти чекають новин «на підлозі», а почесний караул біля дверей, за якими йдуть переговори, довелося змінити. О шостій ранку Чалий повідомив, що сторони узгоджують два документи. 07:40 — документи узгоджено на 80%. О десятій ранку в залу переговорів зайшов спеціальний представник ОБСЄ Хайді Тальявіні. Через годину Хайді покинула приміщення, а ще через 15 хвилин Володимир Путін сам давав коментарі пресі. Перемови в «нормандському форматі» проходили напружено, українській стороні постійно висували ультиматуми. «Ми не пішли ні на які ультиматуми і чітко проявили позицію, що припинення вогню має відбутися без попередніх умов», — заявив після зустрічі Порошенко.

Отже! Основний документ має назву “Комплекс заходів з виконання Мінських угод” і складається з 13-ти пунктів:
1. Негайне та повне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей з 00:00 за київським часом 15 лютого 2015 року.
2. Відведення обома сторонами важкої техніки: для український військових — від фактичної лінії зіткнення; для бойовиків ДНР та ЛНР — від лінії розмежування, погодженої в Мінську 19 вересня 2014 року. Відведення техніки повинно початися не пізніше другого дня після припинення вогню і тривати не більше двох тижнів.
3. Моніторинг та верифікація режиму припинення вогню та відведення важкої техніки групою ОБСЄ.
4. В перший день після відведення військ почати діалог на тему місцевих виборів згідно українського законодавства. Не пізніше 30-ти днів з моменту підписання документу Верховна Рада має прийняти постанову з вказівкою на території, на яку розповсюджується особливий режим.
5. Забезпечити помилування та амністію особам, причетним до подій на Донбасі.
6. Провести обмін полоненими за принципом «всіх на всіх». Цей процес повинен завершитися не пізніше 5-го дня після відведення військ.
7. Безпечний доступ, доставка, зберігання і розподіл гуманітарної допомоги тим, хто її потребує.
8. Припинення економічної блокади території, підконтрольної бойовикам; відновлення соціально-економічних зв’язків з Україною.
9. Відновлення Україною контролю над державним кордоном з Росією до кінця 2015 року.
10. Відведення всіх іноземних військових формувань з території України під наглядом ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних груп.
11. До кінця 2015 року в Україні має бути проведено реформу, в основі якої — децентралізація з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей:
— амністія для причетних до подій на Донбасі;
— право на мовну самовизначеність;
— участь місцевого управління в призначенні органів прокуратури та суду в окремих районах Донецької та Луганської областей;
— можливість для центральних органів влади заключати з місцевою владою окремих районів Донецької та Луганської областей угоди про економічний, соціальний та культурний розвиток регіону;
— держава сприяє розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей;
— сприяння центральних органів влади транскордонній співпраці окремих районів Донецької та Луганської областей з Російською федерацією;
— створення загонів народної міліції з метою підтримання порядку в окремих районах Донецької та Луганської областей;
— повноваження обраних на дострокових виборах депутатів місцевих рад та посадових осіб окремий районів Донецької та Луганської областей не можуть бути припиненими достроково.
12. Питання, що стосуються місцевих виборів, мають погоджуватися з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей. Вибори пройдуть відповідно стандартів ОБСЄ.
13. Зробити більш інтенсивною роботу трьохсторонньої контактної групи (Україна—бойовики—Росія — ред.)

Путін і Порошенко тиснуть руки один одному

Те, наскільки ефективними були ці домовленості, покаже час. Однак з впевненістю можна сказати, що в ситуації на Донбасі є велике зрушення. Протягом 16-ти годин спільної роботи Президента України та західних політиків було досягнуто чи не найкраще дипломатичне вирішення конфлікту на даному етапі. Питання лиш в тому, наскільки дієвою ця «мінська дипломатія» виявиться на практиці.

Сергій Філюк

Leave a Reply