perkurimariya

На одному із численних паризьких світських раутів відбулося знайомство майбутнього подружжя дослідників та першовідкривачів — Кюрі. Разом вони працювали над багатьма проектами, допомагали один одному у науковій діяльності. Після народження першої дитини Кюрі розпочали спільну роботу над дослідженням радіоактивності.

У 1896 році французький вчений Антуан Анрі Беккерель під час дослідження фосфоресценції в солях урану відкрив радіоактивність, започаткувавши нову галузь науки. Першим, хто вирішив продовжити почату справу Беккереля, була Марія Складовська-Кюрі, яка хотіла встановити, чи існують інші речовини, окрім урану, що випромінювали б щойно відкриті промені. Усі прилади, якими користувалася Марія при досліджені, були збудовані її чоловіком П’єром Кюрі. Під час проведення чергового досліду жінка зрозуміла, що смоляна оболонка електризує повітря набагато більше, ніж сполуки урану і торію, з чого можна було зробити висновок, що існує сильний радіоактивний хімічний елемент, про який світ ще не знає. Після такого цікаво відкриття П’єр полишив на деякий час свої досліди та приєднався до дослідження радіоактивності.

Марія повідомила Французьку академію наук про свої наукові гіпотези та разом з чоловіком взялася ділити уранову (смоляну) оболонку на хімічні компоненти. 21 грудня 1898 року їм вдалося відкрити новий хімічний елемент – радій, що був у енну кількість разів радіоактивніший від урану і торію. Вчені визначили атомну масу елементу, що дорівнює 225 грам на моль та виконали його хімічну ідентифікацію.

У 1903 році подружжю Кюрі була присуджена Нобелівська премія за відкриття радію, але здоров’я обох вчених після дослідження радіоактивної речовини різко погіршилося. Радій став причиною передчасної смерті П’єра та Марії.

Наталя Климко

Leave a Reply