Рим-2

Історія великого міста Рима розпочинається у VІІІ ст. до н. е. За легендою, його засновниками були брати Ромул та Рем. Ромул працював, а Рем нічого не робив, бо хотів відібрати у брата вже побудоване місто. Озлоблений брат вбив Рема і сказав: «Не смієш переходити стіни мого міста».

Історики визначають, що містом правили сім царів. Палац кожного знаходився на одному з пагорбів. У 510 р. до н. е. маленькі царства об’єдналися в одне велике, на чолі якого стояв сенат і два консули. З роками місто розвивалося, до нього приходили люди з усіх усюд, саме тому населення зросло до колосальної на той час цифри 800 тисяч людей.

Рим славився своїми нестандартними поглядами на життя: одностатевими шлюбами, легалізацією проституції, різними видами жорстокості та грубим поводженням один з одним, але він притягував людей до своїх мурів. Рим зустрічав з відкритими обіймами. Так як 40% населення міста складали раби, то до цієї касти ставилися з розуміння, але певні утиски таки існували. Наприклад, були спеціальні раби для того, щоб об їх волосся витирати руки після прийому їжі. На перший погляд, це здається жорстоким, та для їхнього світу абсолютно прийнятним.

У 80 р. до н. е. завершили будівництво Колізею. Саме тоді Рим перестрибує на іншу сходинку цінностей та ідеалів. Місто потребує «хліба та видовищ». Починається часте проведення гладіаторських боїв, різноманітних змагань не на життя, а на смерть.

Протягом двох десятиліть місто було осередком культури та прогресу у цілому світі. Там розвивалася медицина, вільні мистецтва, точні науки. 2 грудня 1870 року Рим став столицею Італії. Сьогодні місто є одним із найвеличніших на Землі.

Наталя Климко
Мавзолей Адріана

Leave a Reply