Український кордон

Одним із наслідків Першої світової війни були розпад Російської та Австо-Угорської імперій, що дали снагу польському та українському народу до боротьби за самостійність. В листопаді 1918 року незалежність здобула ІІ Річ-Посполита, на землях розбудованої Російської імперії постала Українська Народна Республіка, на автентичних українських землях, що входили в Австро-Угорську імперію, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка. З часом розпочалася польсоко-радянська війна.

На початку грудня 1919 року міністр закордонних справ Великобританії Джордж Керзон запропонував кордон між Польщею та Росією. Кордон, що був названий у честь автора лінією Керзона, не був створений відповідно етнічного складу населення, культурних надбань людей, які живуть на певній території, лише окремими випадками фіксувалася приналежність людей до єдиного віросповідання.

8 грудня 1919 року найвища рада Паризької мирної конференції прийняла «Декларацію Верховної Ради союзних і об’єднаних держав з приводу східного кордону Польщі», що офіційно мав проходити по лінії Керзона. Антанта юридично визнала окупацію українських земель. Ця межа стала першим прообразом сучасних кордонів України.
У вересні 1939 року з поправкою на користь СРСР лінія Керзона була зміщена на схід, але на Ялтинській конференції кордон змінили з поправкою на користь Польщі. Українські землі, що перебували під Польщею, називалися Закерзоння. Польський комуністичний режим утискав будь-що українське, проводив жорстоку політику пацифікації щодо українців за лінією Керзона.

Наталя Климко

Leave a Reply