Сухий закон

З давніх-давен владні структури різних країн світу намагалися боротися проти двох напастей суспільства: наркотиків та алкоголю. Люди завжди знали, що наркотична залежність швидко та болісно вбиває, але алкоголізм не лякає їх настільки і вважається прийнятним. Перші кроки знищити оковиту спостерігалися у Китаї під час правління династії Ся (2700 р. до Р.Х. — 1600 р. до Р.Х.), але вони були непевними. Кожен правитель проводив антиалкогольну політику по-своєму: одні повністю забороняли продаж алкоголю, інші забороняли, але частково. Були й такі імператори, що й самі час від часу смакували трунком.

Перед Першою світовою війною різноманітні організації у Сполучених Штатах Америки розпочали боротьбу за прийняття сухого (антиалкогольного) закону. Першим у США, хто радикально виступив проти «нетверезої людини», був Жіночий християнський союз боротьби за тверезість. На той час жінки боролися як за особисті права, так і за права «слабкого чоловіка, який не в змозі встояти проти власних бажань та хильнути чарчину». Антиалкогольні рухи спонукали уряд до дій. 22 грудня 1917 року Конгрес США прийняв та направив на затвердження проект Вісімнадцятої поправки до Конституції про введення «сухого закону», яка увінчалася успіхом: уже у 1920 році поправку прийняли. У країні припинилося виготовлення усіх алкогольних напоїв.

На противагу запланованому зменшенню злочинності з’явилися контрабандні угруповання та гангстерські клуби, що нелегально продавали алкогольні напої у 1920-1930-х роках. Найвідоміший гангстер із Чикаго Аль Капоне зумів знищити усіх конкурентів та стати лідером нелегального ринку. Усіх, хто намагався втрутитися у його бізнес, він убивав. Капоне давав великі хабарі поліцейським, тому доказів для його затримання постійно бракувало. Аль Капоне став лідером у алкогольному нелегальному бізнесі тих часів. Кількість контрабандних продуктів зросла вчетверо, і все це завдяки нелегальному перевезення алкоголю. Для того, щоб зупинити правопорушників, уряд США витратив 12 мільйонів доларів, та викорінити бізнес не вдалося. Коли стало зрозуміло, що «сухий закон» не був успішним, було прийнято Двадцять першу поправку, що у 1933 році відмінила заборону купівлі та продажу спиртних напоїв.

Наталя Климко

Leave a Reply