Літературне товариство ім. Шевченка

23 грудня 1973 року у Львові було засноване Літературне товариство імені Шевченка (ЛТШ), головною метою якого стало культурне відродження нації, підняття Заходу і Сходу, які на той час знаходилися між двома вороже налаштованими імперіями: Російською та Австро-Угорською.

Головними ініціаторами створення культурного осередку на Галичині стали письменник Олександр Кониський та учасник національно-демократичного руху Петро Пильчик. Вони першими зрозуміли, що після утисків з боку правлячих імперій, зокрема після виходу у світ Валуєвського циркуляру (1863), потрібно групуватися та боротися проти поневолювачів. Фінансову підтримку товариству надала графиня Єлизавета Милорадович, близька родичка гетьмана Павла Скоропадського. Першим головою товариства став один із керівників народовців Корнило Сушкевич.

На початковому етапі діяльності ЛТШ було засновано друкарню, яка видавала книжки народною українською мовою та часописи «Зоря», «Правда». У 1890 році розпочалася реорганізація ЛТШ у Наукове товариство, і вже в березні 1892 року було прийнято новий статут товариства не Літературного, а Наукового. Було створено три секції НТШ: математично-природознавчо-лікарську, історико-філософську та філологічну. Цього ж року у світ почав виходити головний часопис товариства «Записки НТШ».

За керівництва Михайла Грушевського організація досягла найбільшого розквіту. Офіційно членами товариства могли стати не лише українці, а й науковці з Європи. Інфраструктура НТШ значно розширилась: за кошти меценатів були куплені нові будинки у місті. З наукової точки зору була здійснена колосальна робота: видано 800 наукових праць та багато періодичних видань.

Діяльність НТШ була припинена у 1940 році. Багато хто із його дійсних членів виїхали за кордон та продовжували наукову роботу. У 1989 році товариство відновило свою діяльність. Першим головою оновленого НТШ став відомий український учений у галузі механіки матеріалів Олег Романів.

Наталя Климко

Leave a Reply