Friedrich-von-Schiller-002

10 листопада 1759 року в сім’ї лікарів народився великий поет, драматург, філософ — Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер. Німеччина, сама цього не знаючи, збагатилася непересічним майстром слова, граційним генієм оповіді, професіоналом на широкій ниві публіцистики.

Складно повірити, що така творча особистість, не опираючись волі батьків, навчалася у так званій Карловій академії під суворим контролем викладачів та наглядачів. Йому доводилося вивчати нецікаві предмети, ходити на довгі лекції (якщо студенти чогось не знали, викладач мав право залишити їх на доопрацювання до тих пір, поки всі присутні не засвоять матеріал, подекуди на всю ніч). Читати книги, що не стосувалися навчальних дисциплін (юриспруденції та медицини) було заборонено. Художню літературу Йоганн читав уночі під світло гасової лампи. Через хронічне недосипання йому було важко «висидіти» на всіх лекціях і засвоїти матеріал. Саме тому Шиллер двічі навчався на одному курсі. Молодий і амбіційний письменник хотів довести усім, що він — не юрист-лікар, а хороший драматург, саме тому він таємно писав. Начерки, що робив Йоганн під час останнього року навчання, за невеликий проміжок часу переросли у його перший твір – «Розбійники», що приніс йому визнання. Коли директор академії довідався про літературні починання студента, то заборонив Фрідріху писати все, окрім медицини. Такого деспотизму з боку керівництва навчального закладу він не став терпіти і втік, не отримавши диплом після важкої 8-річної праці.

Після кількох років блукань письменник повертається на Батьківщину, де починає плідну літературну діяльність. За своє життя Йоганн Шиллер написав 10 п’єс і 3 прозових твори. Останні 10 років життя займався написанням філософських праць. Опублікував 11 своїх робіт, присвячених філософській тематиці, тим самим показав себе як багатогранна особистість.

5 цитат Йоганна Фрідріха Шиллера:
1. Любов і голод правлять світом.
2. Мавр зробив свою справу, мавр може йти.
3. Втрачену хвилину не може повернути навіть сама вічність.
4. Великі душі переносять страждання мовчки.
5. Дружба не такий маленький вогник, що може згаснути в розлуці.

Наталя Климко

Leave a Reply