Співець джазу

Ввечері 6 жовтня 1927 року у залі виключили світло, глядачі затихли в очікувані обіцяної сенсації. У кінотеатрі на Таймс-сквер кіностудією «WARNER Bros.» був представлений перший звуковий фільм «Співець джазу» — подія, яка сколихнула всю кіноіндустрію. Бюджет у 422 000 доларів США (для порівняння: бюджет фільму «Вбивство!» 1930 року вдвічі менший); акторський склад — найвідоміші зірки кіно (головна роль була зіграна популярним джазовим співаком Елом Джолсоном).

Сюжет стрічки простий: син часто співає в пивній, за що батько постійно на нього кричить. Коли конфлікт доходить апогею, син іде з дому, повертаючись вже іншою людиною під іншим ім`ям. Тепер він — відомий співак джазу. За словами кінокритиків, фільм є біографією Ела Джолсона, який не може реалізувати себе вдома і вирушає підкорювати сцену. Сьогодні фотографія американського джазмена є логотипом ресторану під назвою «Джолсон» — одне з найбільш популярних місць серед джаз виконавців.

Музика до фільму була записана на грамофонній платівці і не супроводжувалася, як це буває зазвичай, грою тапера. Саме озвучення складалося з кількох пісень і однієї фрази «Ану, мамо, послухай». В наш час ми б із складністю назвали фільм озвученим, але у 1927 році він здивував людей і був одним з найвідвідуваніших фільмів у кінотеатрах того часу. Вдалося зібрати 3 000 000 доларів касових зборів завдяки трьом сказаним словам.

Наталя Климко

Leave a Reply