Наука України

Голова Центральної Ради Михайло Грушевський за час свого керівництва запропонував декілька вдалих ідей, які не реалізувалися через малу кількість голосів. Однією з таких ідей було створення єдиного українського наукового товариства, що складатиметься з еліти дослідників, науковців, винахідників. Велика частина гуманітаріїв, членів керівництва ЦР, не розуміли потреби у такій організації.

Гетьман Петро Скоропадський повернувся до розробки проекту та виділив кошти із державної скарбниці для створення Української академії наук (УАН). 14 листопада 1918 року він підписав закон про заснування академії та видав указ про призначення першого складу УАН. У неї ввійшли природознавець Володимир Вернадський, поліглот та письменник Агатангел Кримський, біолог Микола Кащенко, літературознавець Микола Петров, лінгвіст Степан Смаль-Стоцький, учений у галузі механіки Степан Тимошенко, геолог Павло Тутковський, правник Федір Тарановський, економіст Михайло Туган-Барановський.

24 листопада відбулося урочисте відкриття академії. Через декілька днів – перші робочі збори у Києві на вулиці Університетській у старому будинку Левашової. Запрошений урядом Михайло Грушевський відмовився стати першим президентом. Заміна з’явилася швидко. Очільником академії став відомий на весь світ Володимир Вернадський, а Дмитро Багалій – віце-президентом.

Під час Другої світової війни академію перевезли у східні райони СРСР, та по закінченні війни установа знову перебралася у Київ.
За підрахунками соціологів, у 2013 році до складу НАН України увійшло 199 академіків, 366 членів-кореспондентів, 108 іноземних членів. Національна академія наук України – вища наукова установа України визнана у світі, що має у своєму підпорядкуванні бібліотеки, лабораторії, дослідницькі корпуси та є гордістю українських науковців-дослідників.

Наталя Климко

Leave a Reply