Анрі

Лікарі одностайні, що діти, які народжуються від батьків, зв’язаних по крові, виростуть або геніями, або божевільними. Про це опубліковано безліч наукових праць, в яких згадуються імена графині Баторі, короля Філіпа ІІІ, художника Анрі де Тулуз-Лотрек та багатьох інших відомих людей. Графиня вбила більше тисячі жінок, король хворів олігофренією, а художник став божевільним генієм мистецтва.

24 листопада 1864 року у французькому містечку Альбі народився майбутній художник Тулуз-Лотрек. Батьки його були з давнього аристократичного роду, саме тому виховували хлопця у кращих традиціях французької школи. Так як малим хлопець часто хворів, то початкову освіту він отримував удома. Як тільки сім’я вирішила, що юнаку слід навчатися у школі, то сталася найбільша неприємність у житті малого Анрі: він впав зі стільця та зламав ногу, яка довгий час не могла правильно зростися. Коли справи почали налагоджуватися, то необережний юнак впав удруге, та доля не була до нього такою прихильною: ріст художника припинався, досягнувши позначки 152 сантиметрів. Він знову почав часто хворіти і шепелявити так сильно, що його мало хто розумів.

У всі складні моменти свого життя Анрі завжди знаходив відраду у малюванні: часто брав у руки пензель та переносив на полотно свій внутрішній світ. З віком його розуміння прекрасного змінювалося. Він зображував те, що йому бракувало: розваг, спілкування, друзів, кохання. На першій виставці картин, що відбулася у кабаре «Мілітон» у 1886 році, Анрі показав одні із перших своїх картин, які не були однозначно оцінені критиками. Та друга виставка картин, виконаних у постмодерністській манері, викликала лише бурю позитивних емоцій. За декілька років художник починає малювати афіші. Найвідоміші його картини: «Ненажера», «У ліжку», «Цирк Фернандо», «Ці прекрасні дами».

Життя, яке зображував художник на своїх картинах, швидко почало перетворюватися у страшну реальність: з аристократа Анрі перетворився у волоцюгу, який часто відвідує публічні доми та кнайпи. «Добрі родичі», хвилюючись за його долю, запроторили його у божевільню, в якій він пробув близько двох років. Після складних перешкод, що випали на його життєву дорогу, він почав вести осілий спосіб життя, та доля не приготувала для нього багато щасливих днів. На тридцять шостому році життя Антрі Тулуз-Лотрек помирає, залишаючи людству свою безцінну художню спадщину, що досі викликає захоплення та пристрасть у сучасників.

Наталя Климко

Leave a Reply