Серед численних островів Полінезії тільки один користується такою увагою археологів і фахівців з історії культури. Це острів Пасхи, або Рапа-Нуї, як його називають місцеві жителі.

Острів Пасхи. Фото

Учені виявили, що перші жителі з’явилися на Рапа-Нуї вже на початку 11 ст., і прибули вони зі сходу — тобто з берегів Південної Америки. Влаштувавшись, поселенці почали зводити гігантські кам’яні статуї висотою від чотирьох до десяти метрів і вагою від 20 до 90 тонн.

Через пару століть зі сходу на острів прийшов інший народ, який також створював статуї, але набагато менші й зовсім іншого типу. Потім між мешканцями спалахнула війна, яка і поклала кінець «виробництву» велетенських скульптур, яких на той час на невеликому острові було більше тисячі. Частина з них була зруйнована, а безліч незакінчених скульптур та заготовок для них залишилися в каменоломнях.

Острів Пасхи. Фото

Хто ж вони, ці гігантські кам’яні «острів’яни», у чому полягав сенс каторжної роботи декількох поколінь першопоселенців?

Сучасні жителі Рапа-Нуї — нащадки полінезійців, що населяють численні острови в східній частині Тихого океану. Вони вправні мореплавці й рибалки, але зовсім не знайомі з технікою створення кам’яних скульптур і навіть із гончарним ремеслом. Зате їхні попередники вміли це, а крім того, створили власну писемність, не схожу на жодну з відомих. У печерах на острові археологи виявили безліч табличок із вигадливими письменами, які не піддають розшифруванню.

Острів Пасхи. Фото

Що стосується переказів та легенд острів’ян, то жителі Рапа-Нуї пам’ятають про героя-мореплавця Хіро, який проклав для їхніх предків шлях через океан. Але не тільки пам’ять про Хіро зберігають аборигени острова.

Пам’ятають вони й про часи, коли їхня земля була частиною великої імперії інків, де всі жителі острова поклонялися Сонцю.

І в наші дні жителі Рапа-Нуї вірять, що їхній світ створений богами з води, землі й вогню, і кожна частинка острова має свого духа-захисника аку-аку, який оберігає її від злих сил. Жерці рапануйців стверджують, що їм відома мова богів, що вони здатні вилікувати людину від будь-якої хвороби, з легкістю вгадують майбутнє за зірками і знають багато чого про часи, коли не було нікого могутнішого на світі за правителів імперії інків. Однак своїми знаннями вони діляться вкрай неохоче.

Острів Пасхи. Фото

Вченим залишається тільки здогадуватися, яким чином на крихітному острові, загубленому в океані в декількох тисячах кілометрів від Американського континенту, перетнулися дві древні культури. Велетні острова Пасхи донині залишаються однією з найзагадковіших пам’яток минулого.

Острів Пасхи. Фото
ЦІКАВО ЗНАТИ

Від інкської столиці Куско через долину ріки Ріо-Гранде вела так звана «Стежка інків» — упорядкована дорога із твердим покриттям, яка зв’язувала високогір’я Анд із узбережжям Атлантичного океану. Ця найдовша у світі дорога, побудована в 1 тисячолітті, була завдовжки більше 5 тисяч кілометрів.

© Андрій Клімов, Наталя Соломадіна, «Давній світ». Світлини: Randy Olson

Leave a Reply