Гільйотина

Гільйотина – пристрій для здійснення смертної кари шляхом відтинання голови, один із найжорстокіших способів вбивства людини. Хто і коли його створив — невідомо. Перший записаний випадок страти за допомогою гільйотини стався на початку XIV; наступні відомі нам вбивства відбулися в роки французької революції (1789-1799), під час якої таким способом було страчено 15 000 (!) людей.

Ім`я пристрою дав французький лікар Жозеф Ігнас Ґійотен, який не знав, що винахід існував раніше. Народився він у сім’ї священника, але закінчив медичний факультет. Після закінчення університету подався в політику. Ґійотен був противником смертної кари. В ті часи застосовувалися жорстокі методи страти: спалення на багатті, повішення, четвертування. Тільки аристократів і багатих людей страчували більш «гуманним» способом – відтинали голову мечем або сокирою. На одному з засідань французького парламенту Жозеф запропонував свій винахід, яким власне і була гільйотина (механізм винаходу був сконструйований задовго до моменту засідання парламенту). Чиновникам сподобалася ідея: винахід назвали на честь «першовідкривача».

До кінця свого життя Жозеф Ігнас Ґійотен не один раз пошкодував, що вигадав такий пристрій. Існує гіпотеза, що він покінчив життя самогубством; саме тому прізвище «Ґійотен» не зустрічається більше у французькому реєстрі, бо одруженим він не був.

З роками суспільство досягло значних вершин, але смертну кару через гільйотину не припиняли використовувати. 10 вересня 1977 року було вбито останню людину в такий спосіб. Це був туніський емігрант Хаміда Джандубі, якого засудили за тортури і вбивство 21-річної Елізабет Буську. Рівно через чотири роки гільйотину як пристрій для здійснення смертної кари було офіційно заборонено.

Наталя Климко

Leave a Reply