Повітряна куля

Ідея створення повітряної кулі належить Роджеру Бекону, який ще у ХІІІ столітті уявляв собі «польоти в небо». Загалом його ідея була непогана, але запропоновані матеріали для будівництва конструкції не підходили (вони були занадто важкі). Першим, хто це зрозумів, був священик Бартоломео Лоренцо де Гузмао. У 1709 році він намагався запустити «легку кулю» в небо. Частково це йому вдалося, але повітря всередині не було нагріте на достатньо високу температуру. Куля досягла висоти 10 метрів. Революцію у сфері повітроплавання зробили брати Монгольф’є Жозеф Мішель та Жак-Етьєн. Вони змогли підняти повітряну кулю на потрібну висоту.

На початках Монгольф’є були впевнені, що помилки інших винахідників у газах, які наповнюють оболонку. Ніхто цього не враховував, а ці двоє понад міру захопилися подібними експериментами: тоді далеко не одна куля пролетіла над Парижем. Експерименти не були вдалими, а парижани почали вважали братів божевільними. У 1782 році їм вдалося змайструвати щось подібне до сучасної повітряної кулі. В якості наповнювача брати використовували гаряче повітря, що дозволило їхній кулі злетіти вгору. У 1783 році Етьєн і Мішель посадили у клітку барана, качку, півня і помістили їх у кулю. Політ пройшов успішно, запрошений король Людовик XVI не розчарувався.

21 листопада 1983 року у небо над Парижем піднялася перша повітряна куля, всередині якої знаходилося дві людини: фізик Жан Франсуа де Розьє і маркіз Франсуа Лоран д’Арланд. Політ тривав 25 хвилин, за які куля на висоті 91 метра пролетіла близько 9 кілометрів.

Наталя Климко

Leave a Reply