Під час найбільших і найсміливіших акцій протесту після державного перевороту в Таїланді 2014 року студенти та молоді активісти, які мають намір розігнати політичний порядок, що затягує, беруть на себе наймогутніших гравців країни: короля Маха Ваджіралонгкорна та генерал-прем’єр-міністра Праюта Чан-очу.
Позичаючи у Гаррі Поттера, Голодних ігор та інших хітів поп-культури, тисячі протестуючих проводять майже щоденні демонстрації вже більше місяця.
Вони закликають до системних демократичних реформ – розпуску парламенту, припинення переслідувань опонентів, внесення змін до конституції – а також обмеження повноважень короля, давнього табу в Таїланді, де критика монархії карається до до 15 років в’язниці.
“Це все дуже захоплююче”, – сказав Павін Чачавальпонгпун, тайський академік і видатний критик монархії, який живе в еміграції в Японії. “Протестуючі молоді; вони розумні в соціальних мережах. У своїх протестах вони використовують нову та креативну тактику. У них багато різних лідерів. І головне, вони мають чіткі вимоги. Це може стати новим поворотним моментом у політиці Тайланду “.
Ініціатори протестів, які, здається, набирають обертів, останнім часом залучають старшокласників та профспілки, є широкими.
Ключовим серед них є тісний зв’язок між монархією та військовими, союз, який деякі демонстранти засуджували як „ворога принципам демократії”.
Прайут, який захопив владу після другого перевороту в Таїланді за стільки ж десятиліть, скасував конституцію країни в 2014 році і змусив військових написати нову хартію, яка збільшила повноваження короля і закріпила провійськових роялістів.
Документ, ратифікований у квітні 2017 року, через кілька місяців після того, як король Ваджіралонгкорн зайняв трон, усунув необхідність монарху призначати регента, коли він подорожував за океан, і дозволив військовим призначити 250 членів Сенату, який повинен був взяти участь у виборі нового прем’єр-міністра.
На довго затягуваних загальних виборах, які, нарешті, відбулись у березні минулого року, провійськовий Паланг Прачарат став другим, але Прают залишився прем’єр-міністром, за підтримки невибраного Сенату та підтримки менших партій.
У той же час король Ваджиралонгкорн рухався до закріплення своєї особистої позиції.
У липні 2017 року призначена військовим органом законодавча асамблея внесла зміни до закону про власність королівської влади, щоб надати королю повний контроль над Бюро власності корони, яке управляє кошторисом, який, за оцінками, складає 30 мільярдів доларів.
Потім, у жовтні минулого року, король також поставив два підрозділи армії безпосередньо під свій контроль, вважає Джошуа Курланцік на Раді з міжнародних відносин, що називає вказівкою на намір Ваджиралонгкорна підштовхнути країну “ближче до абсолютної монархії”.
Пишучи в “World Politics Review”, Курланцік заявив, що новий король не схожий на свого покійного батька Бумібона Адульядея, який втручався в політику таємно або через довірених осіб. Натомість Ваджіралонгкорн “зумів вийти до центру тайської політики, зменшуючи владу як армії, так і політиків”.